«Космонавти» із Тернів

Команди «Космос» (Терни) в 1980 році стала чемпіоном Сумської області з футболу.

У тодішньому чемпіонаті ми та гравці команди «Факел» (Дружба) набрали однакову кількість очок.

Хоча заради справедливості, потрібно відзначити, що з «Космосу» було знято три очки за нібито підставного гравця. А його не було. Просто в одному з протоколів прізвище Віктора Коломійця (як він і був заявлений) написали прізвище – Канівець (по батьку).

Довго тривали з’ясування цього прикрого інциденту. Та керівництво ДСТ «Колос» вирішило, щоб «Космос» та «Факел» зіграли «золотий» матч.

На полі ми з «факельцями» були справжніми суперниками – всі матчі відбувалися в цікавій та безкомпромісній грі.

Та в житті – ми дружили. Інколи навіть зустрічалися, щоб разом відпочити.

А той «золотий» матч був запланований на листопад 1980 року. І відбутися він повинен був у Сумах на стадіоні «Спартак» (нині – «Ювілейний).

Доки ми їхали до Сум – йшов неймовірно лапатий сніг, який застеляв все навколо. Коли прибули на стадіон – футбольне поле вже на півметра у висоту побіліло.

Гравці з Дружби, до речі, не приїхали. Як потім з’ясувалося, вони виявилися не тільки справжніми спортсменами, а й справжніми друзями. Вважали, що «Космос» по-праву став чемпіоном.

А ще вважали, що протокольна недоречність не повинна відбирати в нас першого місця. Тобто, «Космос» заслужив протягом всього футбольного сезону чемпіонське звання!

А дещо пізніше до Тернів приїхало футбольне керівництво з Сум, і нам вручили Кубок та дипломи чемпіонів.

У селищному Будинку культури, де відбувалося нагородження, як мовиться, яблуку було ніде впасти. Навіть проходи були забиті вщент уболівальниками.

Для всіх нас футболістів – то були хвилини не тільки відповідної слави, а гордість за те, що про наше смт Терни знала вся область!

Адже команда «Космос» в 80-х роках минулого століття вражала на футбольних полях своєю грою…

Навіть сумські команди «Фрунзенець» та «Автомобіліст», які тоді займали провідні позиції серед команд другої ліги першості Радянського Союзу, без докладання максиму зусиль не змогли побороти «космонавтів».

За вихід до фіналу Кубка Сумської області «Автомобіліст» тільки в заключні хвилини матчу (гра відбувалася в с. Червоне, що під Сумами) зміг забити переможний для себе м'яч. Поєдинок закінчився з мінімальним рахунком 2:1 на їх користь.

Ще й досі уболівальники зі стажем пам'ятають гру з «Фрунзенцем», яка відбулася в Тернах, і зібрала понад 3000 глядачів! Це було справжнє свято футболу в селищі!

Гра хоча й товариська, але ж яка!? Перший тайм закінчився з рахунком 0:0. І тільки за рахунок двох пенальті, які реалізував відомий в Україні півзахисник Борис Шуршин, сумчанам вдалося перемогти з рахунком 5:3.

... Відпочатку «Космос» був сформований із гравців трьох команд, які тоді грали в Тернах – команди колгоспу імені Чапаєва, сільгосптехніки та цукрового комбінату.

Відзначу, що то були сильні колективи, які наводили «кіпиш» в Недригайлівському районі.

До Тернів після навчання у вишах повернулися брати Терещенки – Петро та Іван і я.

У мене за плечима вже було понад сотню ігор проведених на першість Полтавської області та на першість СРСР серед студентських команд.

Зауважу, що основу «Космосу» склали футболісти, які ще з дитячих років грали в шкільних командах. Рідні брати Микола та Леонід Біловоли (на жаль, вже його немає серед нас), Олексій Заїченко, брати Терещенки, Василь Погорілий, Микола Покущенко (на жаль, вже і його немає серед нас), Юрій Перебийніс і я - вихованці школи №3.

Це була переважна більшість тодішньої команди. Граючим тренером (інколи виходив на поле) став Анатолій Антонов..

Назву придумали на першому ж тренуванні. Та й пропонувалося їх тільки дві – «Піонер» (навіть не знаю й чому так), і «Космос» (звичайно, родом з Тернів космонавтів не було). Але назву «Космос», здається, запропонував Віктор Шевченко. На цьому й порішили. Тим більше, «Космос» звучало нестандартно та ще й переконливо, і красиво, і милозвучно. І якось, наче й переможно!

Приміром, після гри в Свесі (Ямпільський район) на першість області дітвора мене запитувала: «Назва «Космос» походить від цигарок «Космос»?». Звідки вони таке взяли – невідомо.

Практично в усіх матчах (окрім, коли травмувався) ворота доводилося захищати мені. Навіть і «кричалка» є такого типу «Хай шаленіє супротивник…І за ударом шле удар…Їх всі спіймає Ваня Житник, бо він найкращий воротар!».

Її придумав Олександр Мамонов, який змінив мене після моєї футбольної кар’єри на воротах. Саша, до речі, служив у Афгані, а в наші дні він захищає цілісність рідної держави - України.

Справа в захисті грали Іван Терещенко (з яким ми росли з дитинства) або Олексій Біловол, зліва – Леонід Біловол або ж Віктор Коломієць.

Центр «цементував» незмінний капітан, «мізок» команди Петро Терещенко, а попереду нього грали Микола Покущенко або ж Олександр Покущенко. Саша – це надійність і спокій, непоступливість і врівноваженість. Коля – відвага й самовіддача.

У центрі захисту також грали надійні гравці – Василь Погорілий і Віктор Бережний. І справа і зліва, коли це було потрібно, завжди теж надійно грав Сергій Лисун. Серьожа вміло підключався й до атак команди.

Усі крайні захисники були майже «непрохідні», борці в найвищому розумінні цього слова. Справа в півзахисті «чаклував» Сергій Коваленко, технічний і майстерний гравець. Проходи Серьожі по краю не були стрімкими, але завжди небезпечними для суперників.

Зліва в півзахисті атаки налагоджував Микола Біловол – працелюб з величезною фізичною підготовкою. Відігравши два тайми, так, принаймні здавалося, Коля міг ще два тайми відіграти.

Центр півзахисту «охороняли» Володимир Марченко (на жаль, якого теж вже немає серед нас) та Юрій Наровенко. Володя спокійний і врівноважений в житті, перетворювався на полі в «зривного і заводного», який «перекушував» атаки на наші ворота.

Юра мав таку швидкість, що за кілька секунд міг пролетіти через все поле з м’ячем ще й гол забити. Попереду в атаці в залежності від ситуації грали Леонід Заїченко, Іван Босенко, Віктор Шмат та Віктор Шевченко.

Всі вони були націлені на ворота суперників, і мають на свої рахунках чимало забитих голів.

А що їх об’єднувало, так це – сильні удари. І всі вони били з обох ніг. Вітя Шевченко ще нерідко й «сухі листи» запускав з кутових та штрафних ударів у ворота суперників. Ваня Босенко бив так сильно штрафні й пенальті, що й Євген Рудаков, а чи Лев Яшин навряд би могли їх відбити.

Льоня Заїченко завжди «пролазив» через будь-які редути оборонців, а Вітя Шмат (до слова, на той час найстарший у команді. І його теж немає вже у живих) робив такі кроси та забіги, що зупинити практично його було не можливо.

Навіть, коли вдома відбувалося відзначення річниці дитини, він приїхав на мотоциклі на стадіон. Відіграв гру й повернувся додому, де гуляли гості.

Ось такі гравці тоді грали за команду «Космос» – справжні футбольні бійці, для них : честь команди - це були не просто слова. Адже всі вони народилися й виросли в Тернах.

Часто на поле виходили Іван Веклич, Олександр Татьянін, Анатолій Цибулька (на жаль, і його уже немає серед нас), Микола Пономаренко а ще – Юрій Андронов (воротар), Олександр Приліпко (воротар) і Володя Мельник (воротар).

Олексій Сніжко (на жаль, уже і його не має серед нас) – універсальний гравець також чимало років відіграв за «Космос». До речі, так само як і Коля Закоморний (на жаль, і його вже немає його серед нас), який міг зіграти на полі на будь - якій позиції.

А потім почали в основу підпускати Васю Яєшника (на жаль, якого вже також немає серед нас), Серьожу Пальоху (на жаль, якого теж вже немає серед нас), Ваню Тіптюка (на жаль, ф його вже немає серед нас), Серьожу Сердюка, Серьожу Зайця, Ігоря Пономаренка (який недавно пішов із життя), Юру Шкумата, Ігоря Борисовського, Гену Мазного, Женю Положія, Юру Рисованого, Сашу Манька, Віктора Заболотного (і його немає вже у живих), Юру та Сашу Мамонових, Валеру Холодного (на жаль, якого вже немає серед нас), Леоніда Швидкого, Володю Зайця, Юру Голоденка, Володю Ванштейна та Олександра Ванштейна (на жаль, його вже немає серед нас), Серьожу Голінського ( після поранення в Афганістані рано пішов із життя). Всі вони тоді ще були старшокласниками.

І в чемпіонаті Сумської області серед юнацьких команд (фінальний турнір відбувся в м. Охтирка) завоювали третє місце. Прекрасний результат для селищної команди!

До слова, Серьожа Голінський опісля строкову службу проходив у Афганістані, отримав поранення. Пам'ятаю, він після повернення з армії, із забинтованою рукою приходив на тренування. На жаль, поранення виявилося дуже серйозним, і симпатичного, фізично сильного юнака – не стало...

Успішно грали за «Космос» Валера Біловол (на жаль, немає його серед нас), Олександр Жежик (на жаль, немає його серед нас), Олег Білокоз та Сергій Білокоз, Іван Срай (на жаль, немає його серед нас), Іван Сипливий, Володимир Богатир, Володимир Житник, Олександр Андронов та інші хлопці.

Потрібно згадати й «космонавтів» Сергія Сандуленка, Івана Ковтуна та Сергія Проня. Вони не виступали в «золотому» «Космосі», а дещо пізніше. Проте вони в історії команди за ті роки, які грали в ній, залишили добрий слід – прекрасну гру на футбольному полі.

Минає 38 років і я, звичайно, все в пам’яті вже не взмозі утримати. Можливо, когось із гравців пропустив, можливо, дещо й забув.

Хто прочитає цей матеріал із тодішніх гравців, а чи уболівальників, зможе ці прогалини заповнити.

Згадаю, що Микола Прядка (на жаль, і його немає серед нас), мій однокласник, хоча й не грав у футбол, але постійно був з командою, допомагав їй у моральному плані.

Адміністраторами команди «Космос» були Іван Холодний та Роман Ванштейн – обох, на жаль, уже немає серед нас.

Підтримку колективу надавали дитектор Тернівського цукрового комбінату Микола Іванович Правдюк, секретар партійної організації Сергій Семенович Заболотний та голова профспілкового комітету Анатолій Васильович Голобородько (теж уже немає серед живих)..

У будь-який час, а чи погоду завжди перевозив футболістів водій автобуса Борис Іванович Левченко, який був і одним з найпалкіших уболівальників «космонавтів».

Тернівський «Космос» вигравав першість Сумської області з футболу, різні турніри та Кубки.

Відзначу й таке: Іван Житник (воротар), Петро Терещенко (захисник), Микола Біловол (півзахисник), Віктор Шевченко (нападник) визнані кращими гравцями за всю футбольну історію селища Терни. Якось знаменитий футболіст збірної України та київського «Динамо», відомий тренер Андрій Баль (на жаль, його вже немає серед нас) сказав: «Знаю світових воротарів, які пишуть вірші, співають, а вперше зустрів воротаря, який пише романи. Це – Іван Житник...».

Підрахувавши всі свої зіграні матчі (останній зіграв у 57-річному віці), їх вийшло 649. Тобто, ворота захищав 58 тисяч 210 хвилин...

Нинішні молоді футболісти тернівського «Космосу» теж грають досить успішно. І вони творять нову історію команди. Проте про неї, мабуть, вже напише інший журналіст...

Дружба «космонавтів» залишилася назавжди. Стараємося підтримувати стосунки, хоча й поважні роки беруть своє.

Ветерани зустрінуться, щоб згадати про ті роки, коли були молодими. Вони й нині гордяться тим, що гідно виступали на футбольних полях Сумщини.

І своїми перемогами не тільки приносили радість та задоволення уболівальникам, але й захищали спортивну честь своєї маленької батьківщини – рідного селища Терни…

Іван Житник, член Національної спілки журналістів України з 1983 року.

На світлині: гравці команди «Космос» (Терни) – чемпіони Сумської області з футболу 1980 року.

Інформація про нас

Безсумнівно, кожен з читачів хоче побачити, а головне – прочитати свіжі цікаві новини. Адже вони інформують про останні події в світі, Україні, Сумщині. Новини України збагачують читачів свіжою інформацією про все те, що відбувається в нашій державі. Свіжі новини Сумщини на БІЖ – це, в першу чергу, новини сьогоднішнього дня. А ще на БІЖ публікуються дуже свіжі новини спорту, культури, економіки, освіти, медицини і т.д., і т.п. Світові оперативні новини теж чекають на своїх читачів. Щодня оновлені новини, які стосуються нашого буття і життя, можна читати тільки на нашому порталі. Словом, тільки БІЖ несе правдиву інформацію читачам про все, що кожну годину і щоднину відбувається в світі, Україні та Сумщині. І все це, звичайно, оперативно, цікаво, своєчасно.