Григорій Скляров: «Вірші – то спів, чи біль душі і серця. То – життя!» (відео)

Григорій Скляров за професією – вчитель, посада – сільський голова села Юнаківка, що в Сумському районі, за покликанням – поет. І пише музику. Він, до слова, створив пісню «Юнаківський вальс» – слова і музика Григорія Склярова. А ще – цікавий співрозмовник, комунікабельна людина, яка прямо відповідає на будь-які запитання – і зручні, й не дуже…

Наша бесіда з Григорієм Миколайовичем Скляровим відбулася уже після презентації його першої поетичної книги «Джерела бють», яка в березні 2020 року відбулася в місті Суми…

Про її презентацію на своїх сторінках детально розповідав інтернет-портал ЖИТТЯ і БУТТЯ (БіЖ).

А сьогодні, 1 квітня 2020 року, пропонуємо нашим читачам інтерв’ю з Григорієм Скляровим.

–Не секрет, що все в житті починається з дитинства. Яке воно було у Вас?

–Дитинство – то найкращий і найяскравіший період життя… Може й не легкий він був у мене особисто, проте – цікавим. Народився в багатодітній сім’ї в селі Юхти, що в Недригайлівському районі. З дев’ятьох дітей я – восьмий… Тому працювати по-справжньому доводилося ще з ранніх літ. Із семи років уже влітку (уявіть собі – з семи років, бо зараз, якщо подивлюся на дітей цього віку, то не всі собі хліба навіть відріжуть) уже заробляв копійчину, пасучи колгоспну худобу. Як кажуть: від дзвінка до дзвінка. Адже так воно і було… І від останнього до першого шкільного дзвоника моє дитинство проходило в ярах. Тому для мене і зараз яри – це, як ковток дитинства. Оте розмаїття трав, землянки, які будували власноручно, халабуди з гілок дерев та очерету... Це було весело. Не те що сидіти, образно кажучи, 24 години біля комп’ютера. Вдома теж було велике господарство: дві корови, за п’ятдесят кролів, гуси, качки, кури, свині. До 0,5 га городу. Тому і весело було, і ціна шматка хліба була зрозуміла . Потрібно було виживати…

–Закінчили школу, і куди пролягав далі Ваш шлях?

–Після закінчення школи вступив до Сумського педінституту ім. А. С. Макаренка на факультет історії та педагогіки. Після першого курсу був призваний на два роки до лав армії. Відслужив, а потім продовжив навчання. Про судентські роки, звичайно, трьома реченнями не розкажеш…

–Перший свій трудовий день пам’ятаєте?

–Звичайно, пам’ятаю! Проте до цього я пару місяців уже був на практиці в школі, де потім влаштувався на роботу. З учнями у мене завжди були гарні стосунки. До речі, і зараз є такі класи, в яких я не був класним керівником, а на зустрічі запрошують. Це,безсумнівно, приємно.

–Були учні, які набридали вести урок?

–Практично не було. На перервах я учням був другом, а на уроках строгим учителем. Якось це мені вдавалося. Тому хтось заважати вести урок не ризикував…

–Доки тривала кар’єра вчителя?

–Дев’ять років. Вихователем ГПД, вчителем іісторії та правознавства, заступником директора з виховної та навчальної роботи.

–Не сумуєте за роками, проведеними в школі?

–Ну, сумувати – це не моє. Я життєрадісна людина. Проте то теж були чудові роки. Чудовий дружній колектив. Якось працювалося з ентузіазмом. Звичайно, були і будневі проблеми, але більше пам’ятається позитиву. На той час, так мені здається, якась була більш благоприятніша аура в взаємостосунках. Люди були більш відкритіші і менш меркантильніші, аніж тепер. Не знаю, але мені так здається. Навіть поза школою ми допомагали один одному по господарству, чи то з якихось інших питань. Зараз це рідко буває...

–Праця сільського голови – досить складна праця. Адже стільки жителів, стільки й думок. Як Ви думаєте, Вам вдається зберігати баланс між їхніми різними думками?

–Адекватних людей, на щастя, набагато більше. Але, безперечно, є різні люди. Не знаю це мінус, а чи плюс – проте ніколи не брешу людям. Не можу на чорне казати біле, і навпаки. Тому баланс – це завжди здоровий глузд…

–Яка Ваша особиста думка щодо подальшої децентралізації місцевого самоврядування. Які тут є плюси, а які мінуси?

–Якщо чесно, то великого позитиву не бачу в такій децентралізації.. Це більш схоже на укрупнення. Причому, на мою особисту думку, ця децентралізація змете з лиця землі не одне українське село. Може, я й помиляюся, проте поживемо – побачимо. Децентралізація, в моєму розумінні, була ефективною тоді, коли оті всі повноваження, які зараз надають ОТГ треба б було спочатку надати всім сільським радам , а там би вони самі визначилися об’єднуватися, а чи ні. Проте маємо те що маємо. Відбудеться не децентралізація, а оптимізація соціальної сфери.

–На моє переконання, спроможна громада залежить не від кількості жителів у ній, а від сучасного менеджменту у ній. А яка Ваша точка зору на це?

–Цілком з Вами згоден. Можна бій вигравати кількістю, а можна – стратегією…

–Ви виросли у великій родині. Нині таких родин практично немає. Яка вона – велика родина? Батьки були суворі, строгі, а чи лояльні? І якими вони хотіли бачити своїх дітей у майбутньому?

–Дійсно, у великій родині. Наша родина, на щастя, була дружньою. Вихованням в такій родині займаються, як батьки, а більше – старші брати і сестри. Батько був строгий, мама дуже добра. Балуватися було ніколи – всі знали свої обов’язки. Навчалися практично всі добре, а тому з дев’ятьох вісім мали вищу освіту. На той час – це не так було і просто. Якими хотіли бачити своїх дітей батьки? Чесними і справедливими – навіть занадто. Це в сучасному житті не завжди ціниться, на превеликий жаль…

–У Вашій родині всі пишуть вірші? А чи тільки дехто?

–Троє з нас точно пишуть...

–У Вас є вже виданий перший прекрасний збірник «Джерела б’ють». Наступний плануєте?

–Так! Є перша збірка. Не мені судити, яка вона – вдала, чи ні. Проте, багатьом людям подобається. Думаю, що треба готувати наступну книгу…

–На презентації збірки прозвучало, що поети родини Склярових готують видати і сімейну книгу. У ній будуть тільки вірші, а чи й проза, спогади тощо?

–Хотілося б зробити спільну збірку. Гадаю, що будуть у ній різножанрові твори.

–У Вашій сім’ї два сини, дружина й Ви. Сини пішли шляхом батьків, а чи іншим?

–Старший син – юрист. Менший закінчує в цьому році школу. Слава Богу, не дебошири. Це вже головне.

–Які чесноти найважливіші для Вас у житті?

–Найбільше ціню порядність. В усіх аспектах цього слова.

–Якими в майбутньому Ви бачите своє село Юнаківку, Сумщину, Україну?

–Дуже б хотілося, щоб села і міста розвивалися не за статистикою, а реально. І щоб працювала економіка, а не імпортувалося те, що можна без труднощів і проблем виробляти в Україні. Хотілося б, щоб нарешті українці навчилися не тільки вигукувати гасла на кшталт Слава Україні, а Я це зробив для України.

–Тематика віршів у Вас різна. А яка, все ж таки найближча серцю?

–Все важливо. Не буває, на мою думку, нічого зайвого: адже можна створити, чи виготовити велику машину, проте без якогось маленького гвинтика вона не запрацює. Ось так якось… Адже вірші – то спів, чи біль душі і серця. То – життя!

–Як вдається поєднувати поезію й роботу на посаді сільського голови? Прийшла, скажімо муза, треба швидко римувати, а тут треба вести сільську сходку. Що в цьому випадку – першочергове?

–Безпроблемно. Для мене писати вірша – це відпочинок. Як мовиться, «в кожного свої таракани в голові»… Вірші майже всі написані у вечірній та нічний періоди. Тому роботі це не заважає. А виконання посадових і не лише обов’язків – завжди має бути першочерговим.

–У Вас багато близьких друзів? І чи часто вдається зустрічатися, поспілкуватися?

–У принципі – так. Я людина комунікабельна. Тому, дійсно, багато добрих стосунків з багатьма людьми.

–Щоб Ви побажали читачам інтернет-порталу БУТТЯ і ЖИТТЯ (БіЖ)?

–Бажаю, перш за все, бути оптимістами! Намагатися завжди поводитися в суспільстві так, як би вони всі хотіли, щоб до них так ставилися… І, звичайно, в цей складний період бажаю всім миру та здоров’я!

–Дякую!

Інтерв’ю взяв Іван Житник, член Національної спілки журналістів України.


Notice: Undefined offset: 1 in /home/ivanzhyt/domains/ivanzhytnyk.com/public_html/libraries/quix/app/drivers/joomla/template.php on line 191

Останні новини


Notice: Undefined offset: 1 in /home/ivanzhyt/domains/ivanzhytnyk.com/public_html/libraries/quix/app/drivers/joomla/template.php on line 191

Інформація про нас

Безсумнівно, кожен з читачів хоче побачити, а головне – прочитати свіжі цікаві новини. Адже вони інформують про останні події в світі, Україні, Сумщині. Новини України збагачують читачів свіжою інформацією про все те, що відбувається в нашій державі. Свіжі новини Сумщини на БІЖ – це, в першу чергу, новини сьогоднішнього дня. А ще на БІЖ публікуються дуже свіжі новини спорту, культури, економіки, освіти, медицини і т.д., і т.п. Світові оперативні новини теж чекають на своїх читачів. Щодня оновлені новини, які стосуються нашого буття і життя, можна читати тільки на нашому порталі. Словом, тільки БІЖ несе правдиву інформацію читачам про все, що кожну годину і щоднину відбувається в світі, Україні та Сумщині. І все це, звичайно, оперативно, цікаво, своєчасно.