Мікроновели
•Кожна людина завжди надіється на краще… А виходить так – як виходить…
•Україна повинна бути сильною! А як її можна зробити такою? Пишуть, що ніби в цьому заважає баласт пенсіонерів, які своєю мізерною пенсією (правда, окрім пенсіонерів-небожителів) «з’їдають» і пенсійний бюджет, і з державного прихоплюють… І з цим потрібно щось робити. Про це думав і пенсіонер Саливон Саливоненко. І придумав: поїхав … на заробітки за кордон. На одного пенсіонера-проїдака в державі поменшало…
•Доля в кожного своя…
•Кожна людина живе як уміє, але не кожна людина «уміє» жити…
•Щастя це абстрактна величина – вона в кожного своя…
•Коли людина творчо, щиро підходить до роботи, вона відганяє навіювання поганих думок, її помисли чисті, спрямовані на гарні та добрі справи…
•Відданість – це шлях до віри, зрада – це символ зла…
•Там, де є натхнення творити – завжди поряд кохання...
•Коли не вистачає грошей – це ще не така велика біда… Коли не вистачає розуму – це вже велика біда…
•Коли спілкуєшся з мудрими людьми – теж мудрішаєш…
•Високим цінам на продукти у крамниці не має сенсу дивуватися – мізерна пенсія вже витрачена на ліки в аптеці…
•Можновладці так уже відірвалися від простих людей, що навіть не помічають їх існування…
•Справжній друг – це, коли з ним не бачишся роками, а зустрічаєшся – наче з учора не спілкувалися…
•Славу та популярність краю приносять не начальники та їх підлабузники, а талановиті особистості...
•Міцна країна. Щаслива родина. Символ калина – така повинна бути наша рідна Україна…
•Як відомо, в історію можна ввійти, або ж «вляпатися» – правда, того, хто «вляпався» обговорюють довше й жвавіше…
•Не потрібно смакувати чужими проблемами – це йде від не вирішення власних…
•Майже кожна людина додає собі значимість… Хоча, насправді, це може бути й не так…
•Кожна людина – індивідуальна по-своєму…
•Пройшовши зеніт, сонце котиться до обрію – так і в людському житті…
•Дехто «засіває» доларами, а дехто плаче над мізерною пенсією, якої навіть на ліки не вистачає…
•Добрі справи робляться тихо…
•Якщо встав не з тієї ноги – ранок не винний…
•Життя треба берегти і цінувати, а не марнувати і розтринькувати на дрібниці…
•Кожна людина виглядає на стільки років, на скільки в неї думки в голові…
•Зазвичай, критикує той, хто сам нічого не робить...
•Ніколи не вір чуткам – доки не переконаєшся в їх достовірності…
•Не треба ніколи й нікому нічого доводити – доводити потрібно тільки собі …
•Я не дивлюсь у дзеркало тому, що з кожним днем воно чомусь старіє…
•До мудрих людей поважного віку потрібно прислухатися – їхні поради часто ведуть до успіху…
• У кожного в житті повинна бути своя половинка… А разом – одне ціле…
• Якщо зрадив друг, значить, то був не друг, а випадковий попутник у житті…
• Не старіють душею ветерани: залучайте їхній досвід, вміння, відповідальність – і все буде добре в державі…
• Дехто зауважує, що в мене м’який характер, дехто – важкий, дехто – складний… Відповідь досить проста: у мені «живуть» з ріними характерами герої з написаних мною книг…
• Українську мову люблю й поважаю: з давніх-давен нею розмовляв і розмовляє мій рід – рід Житників…
• Творчі люди працюють завжди – навіть тоді, коли думають над назвою роману, вірша, картини, музичного твору…
• Перш ніж принизити когось, спочатку подумай, як почуватимешся ти, коли принижуватимуть тебе…
• Для щастя потрібно єдине – вміти контролювати свої емоції…
• У житті можна 1000 разів упасти, але головне – 1001 раз піднятися…
• Бути мудрою людиною - значить, бути сильною особистістю...
• Справжній друг – це не «фоткання» для соцмереж… Справжній друг – це той, хто в будь-яку важку хвилину поруч з тобою…
• Чиновник, який анічогісінько не зробив для слави України, немає ніякого морального права всюди заявляти: «Слава Україні! Героям Слава!»
• Міцна половина жінки – її чоловік, якого не потрібно постійно «приклеювати».
• Щасливий той, хто знає, що таке щастя…
• Перше кохання ніколи не відцвітає, не відлітає, не забувається…
• Мрія пішла в одному напрямку, а життя – в іншому...
• Не потрібно ніколи і ні перед ким виправдовуватися. Виправдовування – це слабодухість…
• Для народних депутатів Конституція, що для першокласників – Буквар.
• Коли зрозумів, що партії – це фігня, стало легше дихати…
• Передивився списки партій. І виявляється, деякі нинішні «нові обличчя» були депутатами ще років з двадцять тому...
• У народні депутати йдуть, щоб ще далі відірватися від народу
• Великі політики – з великими …кишенями.
• Депутати недоторкані: насправді до них і не можна доторкнутися, бо вони в основному в телевізорі…
• Ішов у депутати напів голим. Тепер напів голим не ходить – їздить на «Мерседесі».
• Вибори до Верховної Ради повинні відбуватися через пів року. Через десятиліття в Україні зникне слово зубожіння.
• Політик – людина, яка не вміє нічого робити, окрім, як розвішувати локшину на вуха простим людям.
• Коли дізнаєшся про феноментальні статки політиків, на думку спадає вислів: «Хто не працює – той їсть…»
• Війни розпочинають не прості люди, а політики…
• Не здійснена мрія звичайних людей – отримувати депутатські доходи.
• У депутати йдуть не від доброго життя, а до багатого…
• Пенсіонери не плакатимуть, бо їм пенсії вже «кіт наплакав»
• Від корита не тільки свиню не відірвеш…
• Чим менше знаєш про себе - спокійні сни сняться...
• Коли дивишся телевізор, то таке відчуття, що в Україні немає вже ніяких проблем, окрім єдиної проблеми - постійні вибори...
• Всі періоди життя по-своєму прекрасні. Та все ж таки найкраща пора – це юність...
• Справжній чоловік повинен бути СПРАВЖНІМ ЧОЛОВІКОМ і в 1 рік, і після 80 літ…
• Бомбандиром команди ФК «Мить» став Микита Гольовий, який забив 14 м'ячів, один з них - у ворота суперників...
• Найвищий професіоналізм політиків: миттєво перетворюватися із старих політиків у «нові обличчя».
• Деякі депутати Верховної Ради України краще розбираються в КОРУПЦІЇ, аніж в КОНСТИТУЦІЇ.
• Справа не в «старих обличчях», а чи «нових обличчях»: у 30 років можна бути престарілою людиною, а в 60 літ – з блискавичним розумом…
• Солов’ї співають поодинці… Горобці цвірінькають гуртом…
• Втекла мишка від кота. Веселилася… І втрапила до мишоловки… Ніколи не радій наперед…
• Цвіли вишні, цвіли пишно… А кінець єдиний: хтось потрапив у консерви, дехто – до корзини…
• Мені байдуже, що про мене думають, пишуть, розповідають інші… Кожна людина має свою ціну… Я теж знаю собі ціну: себе не обдуриш, і від себе не втечеш…
Іван Житник.