Якось так несподівано – вересень 2018 року напередодні своєї вже третьої декади…
,,,,,,,,,,,,
Осінь барви розкидає
у парку ледь-ледь зеленім…
Хмарка весело гуляє –
заграє до клена.
Смілива білочка стрибає –
поруч є дупло.
А зима уже чекає…
Літа наче й не було.
Голубіє в небі просинь
(поки що щаслива)…
Хазяйнує юна осінь,
мов дівча, – вродлива…
Іван Житник.
Світлина автора.